простоювати

-юю, -юєш, недок., просто́яти, -о́ю, -о́їш, док.

1) перех. і неперех. Стояти (у 1 знач.) на одному місці якийсь час. || Стоячи, бути присутнім десь до кінця чого-небудь. || Проводити якийсь час у роботі, що вимагає довгого стояння біля чого-небудь. || тільки док., рідко. Довго стоячи, простигнути (про їжу).

2) тільки док., неперех. Пробути де-небудь якийсь час.

3) тільки док., неперех. Стояти, існувати якийсь час, не руйнуючись, зберігаючись.

4) перех. і неперех. Не працювати, не функціонувати якийсь час.

5) перев. док., перех., розм., рідко. Дуже втомити через довге стояння (ноги, коліна).

6) тільки док., перех., розм., рідко. Пошкодити що-небудь, стоячи на ньому, в ньому.